Протидія торгівлі людьми, дитяча безпритульність і бездоглядність
Протидія торгівлі людьми, дитяча безпритульність і бездоглядність
Протидія торгівлі людьми, дитяча безпритульність і бездоглядність
Викрадення дітей і торгівля ними
Що слід знати.
Слово «викрадення» означає — крадіжка. Викрадення дитини або «кіднепінг» (від англійського слова — викрадати) — це приховане або відкрите, можливо, шляхом обману, заволодіння дитиною з подальшим обмеженням її фізичної свободи.
Торгівля дітьми — це використання дитини з метою отримання прибутку. На жаль, така торгівля є частиною злочинного бізнесу, широко розповсюдженого у всьому світі. Його жертви можуть підлягати трудовій та сексуальній експлуатації. Фактично — це сучасна форма рабства, заснована на примусі й насильстві. Торговці дітьми є безсовісними й безжальними людьми. Вони завойовують довіру дитини, а потім обманюють її і здійснюють над нею насильство, отримуючи прибутки. Рушієм торгівлі дітьми є попит на дешеву, незахищену й нелегальну робочу силу.
Що робити у зв’язку із цим.
Бути обережними з чужими людьми, не розмовляти з ними, не погоджуватись кудись їхати або йти з ними, завжди повідомляти батькам про те, куди ви пішли й коли повернетесь. Уміти оцінювати небезпеку або безпеку в компанії, в якій ви проводите свій час, небезпеку й безпеку місць, в яких ви буваєте.
Залучення дітей до небезпечних видів бізнесу та важких (найгірших) видів праці
Викрадених дітей можуть експлуатувати у вуличній торгівлі, як домашню прислугу, в сільському господарстві, як танцівників, офіціантів, жебраків або задля надання сексуальних послуг.
У зонах бойових дій викрадених дітей використовують як носильників, слуг, посильних, шпигунів. Інколи цих дітей змушують здійснювати злочини проти своїх рідних, а також співвітчизників. Такі діти часто гинуть.
Викрадені діти не мають захисту, вони ризикують не тільки своїм здоров’ям, але й своїм життям. Вони погано харчуються, не вчаться в школі, підлягають насильству й експлуатації.
Багато країн світу борються з торгівлею дітьми, переслідують злочинців, які нею займаються. Створено закони, що забороняють торгівлю дітьми й передбачають суворі покарання за цей злочин. Функціонують системи державного захисту жертв торгівлі дітьми. Зрештою, у цій ситуації також багато залежить від простих людей, їхньої поінформованості та бажання боротися проти торгівлі дітьми та їх використання
в злочинних цілях.
Безпритульність
Безпритульність — це відсутність у дітей і підлітків місця проживання. Безпритульність виникає внаслідок воєн, революцій, голоду, стихійних лих, епідемій та інших потрясінь, що спричинюють осиротіння дітей. Зростанню безпритульності також сприяють економічні кризи, безробіття, конфліктні ситуації в сім’ях, пияцтво батьків. У сучасному світі до причин безпритульності додалися збільшення міст і міграція (пересування) населення.
Більшість сучасних безпритульників мають батьків. Але ці батьки, як правило, є алкоголіками, наркоманами, ув’язненими злочинцями або безробітними. Діти тікають із сім’ї, аби уникнути побиття, знущань та голоду.
Характерними ознаками безпритульності є:
- повне припинення зв’язків із сім’єю, батьками, родичами;
- проживання в місцях, що не призначені для життя людей;
- здобування коштів для життя способами, які не визнаються в суспільстві (жебрацтво, крадіжка).
Наслідки безпритульності для життя та здоров’я підлітка вельми негативні. Постійний страх перед навколишнім середовищем робить цих дітей агресивними, вони прагнуть знайти захист у групах або бандах, де їх доволі часто експлуатують, залучають до злочинного бізнесу.
В Україні статистика щодо загальної кількості дітей, які живуть та працюють на вулиці, коливається від 40 до 100 тис. Більшість безпритульних – це діти шкільного віку від 6 до 16 років – 76 %, дошкільники – 13 %, підлітки старше 16 років – 11 %. Лідерство щодо кількості безпритульних та бездоглядних дітей у масштабах України зберігається за східними областями: Донецькою, Луганською, Харківською. Промислові центри, розвинена інфраструктура, мережа розважальних закладів створюють сприятливе середовище для пристосування до вуличного життя.